- туркотати
- —————————————————————————————туркота́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
туркотати — очу/, о/чеш і туркоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Видавати неголосні низькі переливчасті звуки (про голуба, горлицю та деяких інших птахів). || перен., розм. Довго і безперервно говорити; говорити лагідно, ніжно. 2) перен., розм. Одноманітно… … Український тлумачний словник
туркотати — [туркота/тие] коучу/, о/чеиш; нак. очи/, коуч і/т … Орфоепічний словник української мови
туркотати — туркотіти (видавати своєрідні переливчасті звуки про голуба й деяких інших птахів), воркота[і]ти, воркувати, туркати, турчати, буркота[і]ти, гуркота[і]ти, густи … Словник синонімів української мови
протуркотіти — очу/, оти/ш і протуркота/ти, очу/, о/чеш, док. 1) Док. до туркотіти, туркотати. 2) Туркотіти, туркотати якийсь час. Протуркотіти вуха … Український тлумачний словник
потуркотати — очу/, о/чеш і потуркоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) Туркотати, туркотіти якийсь час. 2) Поїхати з туркотом … Український тлумачний словник
туркотання — я, с. Дія за знач. туркотати (у 1, 2 знач.) і звуки, утворювані цією дією (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
туркотіти — див. туркотати … Український тлумачний словник
туркотливий — а, е. 1) Який туркоче, має властивість туркотати (туркотіти). 2) Низький, переливчастий (про звуки, голос) … Український тлумачний словник
гриміти — I (про грім утворювати гучний, різкий звук), гримотати, гримотіти, гуркотати, грюкотати, гуркотіти, гримкотіти, гуркати, гурчати, грюкотіти, грюкати, грякати; торохтіти, тарахкотіти, туркотати, туркотіти (розкотисто); стугоніти, рокотати,… … Словник синонімів української мови
туркотіти — див. туркотати … Словник синонімів української мови